Норвегія повертає до роботи старі газові родовища
Уряд Норвегії оголосив про масштабне розширення газовидобутку в Північному морі, зробивши ставку на відновлення кількох старих родовищ, законсервованих наприкінці 1990-х років. Прем’єр-міністр Йонас Гар Стере повідомив про відкриття трьох таких ділянок у районі Екофіск, а також про нові кроки для посилення енергетичної ролі країни в Європі.
Паралельно з перезапуском старих свердловин Осло відкрило ще 70 нових ділянок для розвідки. Це рішення стало частиною ширшої стратегії, яка має зміцнити енергетичну безпеку Європейського Союзу на тлі змін на ринку газу та переорієнтації постачань.
Інвестиції та масштаби проєкту
Для перезапуску трьох родовищ у південній частині Північного моря Норвегія планує вкласти близько 19 млрд норвезьких крон. За оцінками, видобуток на цих ділянках може становити від 90 до 120 мільйонів барелів нафтового еквівалента.
Запуск проєкту заплановано на кінець 2028 року, а експлуатацію хочуть продовжити до 2048-го. Газ із цих родовищ постачатимуть до Німеччини, тоді як конденсат ітиме до Великої Британії. Окремо очікується і соціальний ефект: проєкт може створити приблизно 7600 робочих місць.
Нові ділянки та критика рішення
Відкриті для розвідки території охоплюють одразу три морські райони:
- Баренцеве море — 38 ділянок,
- Норвезьке море — 10,
- Північне море — 22.
Особливість цього кроку полягає в тому, що вперше в історії розвідку дозволили проводити максимально близько до узбережжя. Саме це викликало застереження з боку екологічних організацій і опозиції, які нагадують про ризики для прибережних екосистем.
Енергетична безпека як головний аргумент
Міністр енергетики Тер’є Осланд заявив, що Норвегія має активніше шукати й запускати нові джерела газу, якщо хоче залишатися надійним постачальником для Європи. Уряд у цій ситуації робить ставку на енергетичну безпеку континенту, а не на обмеження видобутку.
Аналітики пов’язують рішення Осло з війною в Україні, нестабільністю на Близькому Сході та загальною потребою ЄС у стабільних постачаннях. Норвегія прагне зміцнити статус альтернативи як російському газу, так і частині поставок зі США, розраховуючи забезпечити передбачуваність для Європи на роки вперед.
