Словаччина зарахувала лікарні до оборонних витрат
Словаччина знайшла спосіб наблизитися до мінімальної норми НАТО щодо оборонних витрат, включивши до них будівництво двох цивільних лікарень. Такий крок дозволив Братиславі формально підняти показник до потрібного рівня, хоча без цього об’єкти країна залишалася нижче від цільового орієнтира.
За словами колишнього посла Словаччини в НАТО Томаша Валашека, без урахування лікарень країна зупинилася на рівні 1,74% ВВП замість необхідних 2%. Офіційне пояснення полягає в тому, що медичні заклади містять секретні елементи, пов’язані з обороною, а під час війни чи надзвичайної ситуації можуть мати стратегічне значення.
Як Словаччина рахувала оборону
Рішення Братислави стало одним із прикладів творчого підходу до підрахунку оборонних видатків серед країн Альянсу. Ідеться не лише про збільшення видатків у класичному розумінні, а й про те, як саме країни інколи зараховують до них інфраструктурні проєкти або суміжні напрямки.
У Словаччині цього року затвердили оборонний бюджет у розмірі 2,88 млрд євро. Це лише на 90 млн євро більше, ніж торік, тобто йдеться про помірне зростання, а не про різке нарощення фінансування.
Приклад Італії та ширший контекст
Подібна ситуація вже була в Італії. У 2024 році країна ледве дотягнула до позначки 1,49%, але вже наступного року раптово повідомила НАТО про виконання порогу в 2%. Частину великих витрат там зарахували до “військової мобільності” та кібербезпеки, хоча на озброєння й розробки спрямували менше коштів, ніж на ці статті.
Водночас у Римі відкрито заявляли, що планів збільшувати оборонні витрати не мають. Пріоритетом перед виборами там називали зниження цін на електроенергію.
Нові орієнтири Альянсу
На тлі цих маневрів особливо помітно виглядає нова домовленість НАТО. На саміті в Гаазі в червні 2025 року країни Альянсу погодилися підняти витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року. Частина держав і раніше не виконувала навіть стару норму в 2%, запроваджену ще після анексії Криму.
Іспанія, зокрема, уже назвала нову ціль радше політичною домовленістю, ніж реальним зобов’язанням із жорстким юридичним механізмом.
