BREAKING
Актуальні новини України і світу. Економіка, політика, спорт, здоров'є та інше · Актуальні новини України і світу. Економіка, політика, спорт, здоров'є та інше ·
Світ · 13 Травня, 2026

Держдума дозволила Путіну використовувати армію за кордоном: які можуть бути підстави

Держдума схвалила новий механізм для використання армії за кордоном Державна дума Росії у другому та відразу третьому, остаточному, читанні ухвалила законопроєкт, який розширює можливості застосування…

Держдума дозволила Путіну використовувати армію за кордоном: які можуть бути підстави

Держдума схвалила новий механізм для використання армії за кордоном

Державна дума Росії у другому та відразу третьому, остаточному, читанні ухвалила законопроєкт, який розширює можливості застосування збройних сил за межами країни. Ініціатива передбачає, що російська армія може бути залучена для «захисту» громадян РФ, якщо вони опиняться під арештом або кримінальним переслідуванням за кордоном.

Які підстави закладає документ

У тексті законопроєкту йдеться про можливість одноосібного рішення президента Росії щодо розгортання військ за межами держави. Формально підставою названо арешт російських громадян, а також рішення міжнародних чи іноземних судових органів, у роботі яких Росія не бере участі. При цьому сам механізм застосування армії для захисту затриманих за кордоном осіб у документі не деталізується.

Голова Держдуми В’ячеслав Володін заявив, що західна правова система нібито перетворилася на інструмент репресій, і наголосив на необхідності захисту російських громадян. Підтримку ухваленню законопроєкту також висловив голова думського комітету з оборони Андрій Картаполов, який пов’язав його з протидією «кампанії шаленої русофобії».

Яка процедура ще лишається

Попри ухвалення в Думі, ініціатива ще має пройти Раду Федерації та отримати підпис Володимира Путіна. Лише після цього документ набуде чинності.

За чинним російським законодавством, відправлення військ за кордон потребує схвалення верхньої палати парламенту. Подібну формальну процедуру в Кремлі вже застосовували напередодні повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

Контекст навколо рішення

Російські медіа подають новий законопроєкт як підготовку правової бази для реакції на рішення міжнародних і іноземних судів. Водночас із боку сусідніх держав лунають застереження щодо можливих ризиків. Так, посол України в Естонії Володимир Боєчко раніше зазначав, що у разі агресії Москви Таллінн може швидко мобілізувати до 50 тисяч осіб для оборони.

Окремо наголошується, що в держав Балтії та інших країнах НАТО діють власні плани реагування на можливий напад. Водночас офіційні оцінки щодо цього сценарію залишаються різними, а самі заяви в регіоні свідчать про збереження високої напруги.

Коментарі · 0