США та Китай виступили проти зборів за прохід через Ормузьку протоку
Ормузька протока знову опинилася в центрі міжнародної напруги через спроби Ірану запровадити плату за транзит суден. Вашингтон і Пекін, попри складні відносини між собою, цього разу зайняли спільну позицію проти будь-яких зборів за прохід через міжнародні водні шляхи. Йдеться про один із найважливіших енергетичних маршрутів у світі.
Значення протоки для світового ринку
Через Ормузьку протоку проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти. Це робить її критично важливою для глобальної енергетики та стабільності ринків. Будь-які обмеження або фінансові вимоги на цьому напрямку одразу привертають увагу великих держав і впливають на міжнародні переговори.
Спільна позиція Вашингтона і Пекіна
За даними американської сторони, США і Китай дійшли рідкісної згоди в тому, що встановлення будь-яких мит на проходження суден міжнародними водними шляхами є неприйнятним. Така координація, за оцінками дипломатів, може стати частиною ширшого тиску на Тегеран, аби відновити вільне судноплавство в регіоні.
Позиція Китаю в цьому питанні особливо важлива, адже він залишається найбільшим покупцем іранської нафти. Водночас Пекін традиційно утримується від різкої критики Ірану, наголошуючи на потребі безпеки енергетичних маршрутів і стабільної торгівлі.
Дипломатичний контекст
Питання Ормузької протоки обговорюють і на рівні Ради Безпеки ООН. США разом із Бахрейном підготували проєкт резолюції, яка вимагає від Ірану припинити атаки, мінування та спроби незаконного стягнення зборів у протоці. Раніше подібну ініціативу блокував Китай, називаючи її надто жорсткою щодо Тегерана.
Американський представник при ООН Майк Волц заявив, що Пекін фактично не повинен дозволяти Ірану ставити під загрозу світову економіку. Наразі дипломати розглядають неформальну домовленість між США та Китаєм як важливий крок, хоча остаточно незрозуміло, чи перейде вона у реальну підтримку резолюції.
Іранський крок і реакція світу
Тегеран раніше заявив про намір посилити контроль над Ормузькою протокою, де проходить значна частина світового нафтового і газового трафіку. Поряд із цим Іран відкрито висуває вимогу права на транзитні платежі, пов’язуючи це із загальним припиненням бойових дій. На цьому тлі міжнародна спільнота намагається знайти формулу, яка дозволить зберегти безпеку маршруту без нової ескалації.
