Європа скорочує імпорт, а Росія шукає нові ринки
Відмова європейських країн від російського газу вже починає відчутно впливати на доходи Кремля. Москва намагається переорієнтувати постачання скрапленого природного газу на азійські ринки, однак такий крок виявився значно складнішим і дорожчим, ніж очікувалося.
Довші маршрути та санкційні ризики
Після втрати доступу до частини європейського ринку Росія стикається з різким зростанням витрат на логістику. Доставка СПГ до Азії вимагає довших морських маршрутів, а це автоматично збільшує витрати на транспортування, терміни та страхові ризики. Європейський Союз при цьому планує повністю відмовитися від імпорту російського СПГ до 2027 року в межах санкційної політики, пов’язаної з війною проти України.
За даними галузевих оцінок, шлях до азійських покупців може займати від 50 до 80 днів залежно від маршруту. Для порівняння, доставка з Ямалу до Європи тривала близько 17–20 днів.
Чому азійський напрямок не став простим замінником
Індійський ринок уже подає сигнали обережності
Одним із головних напрямків для російського газу Кремль бачить Азію, зокрема Індію. Втім, навіть там виникають труднощі: Індія вже відмовилася від однієї з партій російського СПГ через високі транспортні витрати та санкційні ризики, адже йшлося про завод під обмеженнями США.
Транспортування газу в Індію може коштувати від 2,5 до 5 доларів, тоді як для Європи цей показник був нижчим. Додатково ситуацію ускладнює дефіцит спеціалізованих танкерів льодового класу, потрібних для арктичних перевезень.
Морська логістика стає найдорожчим елементом
Найреальнішим для Росії маршрутом залишається Північний морський шлях, який активно просувають як стратегічний коридор для експорту енергоносіїв. Але саме він вважається одним із найдорожчих варіантів постачання газу до Південної Азії. За оцінками експертів, транспортування з Ямалу до Індії через цей маршрут може коштувати понад 187 доларів за тонну.
Попри високі світові ціни на газ, аналітики не бачать гарантій, що Росії вдасться зберегти колишні доходи від експорту енергоносіїв після втрати європейського ринку. США тим часом готуються стати головним постачальником природного газу для Євросоюзу вже у 2026 році, а американський експорт СПГ продовжує стрімко зростати.
