Розвідка США оцінила наслідки ударів по Ірану
Американська розвідка дійшла висновку, що нещодавні авіаудари не завдали відчутної шкоди ядерній програмі Ірану. За оцінками аналітиків, навіть після масштабної військової кампанії США та Ізраїлю, яка тривала понад місяць, ключові параметри іранського ядерного потенціалу залишилися майже без змін.
Іран зберіг критичні запаси
Головною причиною такого висновку стали запаси високозбагаченого урану, які Тегеран, за даними розвідки, встиг добре приховати. Саме вони залишаються основним стримувальним чинником для будь-яких спроб швидко загальмувати ядерний розвиток країни. За оцінками МАГАТЕ, наявного матеріалу Ірану могло б вистачити для створення до десяти ядерних бомб, якщо буде здійснено додаткове збагачення.
Раніше, до нової хвилі ударів, американські служби вважали, що так званий breakout time, тобто час, необхідний Ірану для створення ядерної зброї, становив від 9 до 12 місяців. Після атак на об’єкти в Натанзі, Фордо та Ісфахані цей термін уже раніше оцінювали як довший, але нові бомбардування, за нинішніми даними, не дали такого ж ефекту.
Варіанти Вашингтона стають жорсткішими
У США дедалі уважніше розглядають більш ризиковані сценарії. Серед них — можливість наземних рейдів спецпризначенців у тунельні комплекси Ісфахана, щоб фізично вивезти або знищити уран. Водночас такі плани вважаються значно складнішими за повітряні удари.
На тлі цих оцінок у Вашингтоні дедалі чіткіше звучить думка, що лише авіацією ядерну програму Ірану не зупинити. Саме тому в американських відомствах зберігається суперечливий погляд на ефективність військового тиску.
Переговори та політичний фон
Державний секретар США Марко Рубіо раніше висловив скепсис щодо нової ініціативи Тегерана. Іран пропонує припинити блокаду Ормузької протоки та завершити війну в обмін на скасування американських санкцій, але водночас не відмовляється від переговорів щодо власної ядерної програми.
Рубіо наголосив, що в намірах іранської влади отримати ядерну зброю сумнівів немає. На його думку, це питання залишається одним із ключових у відносинах між США та Іраном і потребує окремого вирішення.
