Українські дрони дісталися Уралу
У квітні українські безпілотники вперше атакували цілі в Єкатеринбурзі та Челябінській області, тобто більш ніж за 1600 кілометрів від кордону з Україною. Для російського тилу це стало помітним сигналом: географія ударів помітно розширилася, а самі атаки вже не обмежуються прикордонними регіонами чи півднем Росії.
За припущенням російських телеграм-каналів, у Єкатеринбурзі дрон міг прямувати до військового заводу «Вектор», який працює у сфері військової зв’язку. Втім, апарат не долетів до цілі кілька кілометрів і влучив у житловий будинок. Сам факт появи дрона в такій точці викликав жваву реакцію серед російських провоєнних коментаторів.
Кампанія ударів набирає обертів
Українські дипстрайки вже стали однією з головних тем війни. Йдеться про удари по об’єктах у глибокому тилу противника, зокрема по нафтопереробних заводах, портах, складах, авіабазах та енергетичній інфраструктурі. Поступово Україна не лише збільшує кількість запусків, а й розширює дальність ураження.
Особливо помітними стали серійні атаки по російській нафтовій інфраструктурі. Протягом останніх місяців під ударами опинялися Приморськ, Усть-Луга, Туапсе, Новоросійськ, Саратовський і Киришський НПЗ, а також об’єкти в Комі, Татарстані, Пермському краї та на Кубані.
Нафта, логістика і ППО
У російських коментаторів дедалі частіше звучить думка, що Україна б’є не лише по нафтогазовому сектору, а й по системах протиповітряної оборони. Це, за їхніми ж словами, відкриває шлях для нових нальотів углиб території РФ. Українська сторона також наголошує на зростанні власних можливостей у сфері БПЛА та на важливості далекобійних ударів.
Окрему увагу привертає те, що атаки по нафтопорту і терміналах, за оцінками західних медіа, вже призводили до тимчасового скорочення значної частини російських експортних потужностей. Це вдарило по ключовому джерелу доходів, яке Москва використовує для фінансування війни.
Що кажуть про зростання можливостей
Дослідники й аналітики зазначають, що Росії дедалі важче адаптуватися до масованих атак дронами. У російському середовищі це вже описують як технологічний ривок України, а не просто збільшення кількості безпілотників. Паралельно лунають повідомлення про потребу змінювати підходи до оборони, розвивати власні системи виявлення та збивання дронів і нарощувати виробництво засобів ППО.
Українські посадовці також наголошують на важливості розвитку далекобійних безпілотників. На тлі цього атаки по російській території та по тиловій інфраструктурі дедалі частіше розглядають як системну частину війни, яка вже впливає і на фронт, і на економіку.
