Ормузька протока під загрозою блокади: у світі побоюються продовольчої кризи
Можливі наслідки для мільйонів людей
Ормузька протока залишається одним із найважливіших морських маршрутів для світової торгівлі, і будь-яке її блокування може швидко вдарити не лише по ринку енергоносіїв, а й по продовольчій безпеці. В ООН попередили, що зупинка судноплавства в цьому районі здатна поставити під загрозу голодом близько 45 мільйонів людей.
За оцінками міжнародних структур, часу на реакцію лишається небагато. У разі тривалого перекриття протоки постачання добрив може зірватися, а це неминуче позначиться на врожайності в багатьох регіонах світу. Найбільше ризикують країни Африки та Азії, де зараз тривають посівні кампанії.
Добрива, врожаї і зростання цін
Проблема виходить далеко за межі морської логістики. Якщо фермери не отримають добрива найближчим часом, частина врожаїв може бути втрачена вже в поточному сезоні. Це, своєю чергою, здатне розігнати продовольчу інфляцію та створити дефіцит окремих продуктів на глобальному ринку.
Ціни на їжу поки що залишаються відносно стабільними, однак добрива вже помітно подорожчали. Для аграріїв це означає потребу економити на підживленні ґрунтів, що в майбутньому може зменшити обсяги виробництва. Ситуація зачіпає не тільки споживачів, а й самих виробників, які опиняються перед вибором між витратами сьогодні та ризиком втрат завтра.
Пошуки безпечного коридору
Щоб не допустити загострення кризи, Генсек ООН Антоніу Гутерріш ще в березні створив робочу групу для організації безпечного коридору. Ідеться про забезпечення проходу невеликої кількості суден на добу, однак для цього потрібні домовленості між ключовими сторонами конфлікту.
Серед головних перешкод називають брак політичної волі та відсутність гарантій безпеки для судноплавства в зоні напруження. Саме тому питання руху через протоку залишається не лише економічним, а й політичним.
Реакція США та ситуація навколо Ірану
Сполучені Штати вже почали масштабне постачання сирої нафти зі свого стратегічного резерву. Перші партії палива надходять до Туреччини та низки європейських країн. У Вашингтоні пояснюють такі кроки спробою стримати стрибок цін на енергоносії, який посилився через війну в Ірані.
Водночас президент США Дональд Трамп розкритикував нові умови мирного врегулювання, запропоновані Тегераном. Попри це, обидві сторони заявляють про бажання знайти шлях до завершення конфлікту, який уже встиг дестабілізувати світовий ринок.
