Лавров заявив про нібито інтерес США до «Північних потоків»
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджує, що Сполучені Штати начебто прагнуть повернути контроль над газопровідними маршрутами в Європі. Йдеться про пошкоджені газопроводи «Північний потік» і «Північний потік-2», які свого часу мали постачати російський газ до Німеччини.
Заява російської сторони
За словами Лаврова, Вашингтон нібито зацікавлений у відновленні роботи цих трубопроводів і навіть у їхньому придбанні за безцінь у власників. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу RT India. Російський міністр також висловив думку, що США хочуть посилити вплив на європейський енергетичний ринок і отримати важелі для визначення цін на енергоносії в регіоні.
Лавров при цьому послався на попередні заяви адміністрації Джо Байдена про те, що «Північні потоки» не працюватимуть. На його переконання, у позиції Вашингтона відбулися зміни, хоча офіційних підтверджень цьому він не навів.
Що відомо про газопроводи
«Північний потік» і «Північний потік-2» прокладені дном Балтійського моря. Вони мали транспортувати російський газ до Німеччини, однак 26 вересня 2022 року три з чотирьох ниток були підірвані поблизу острова Борнхольм у виняткових економічних зонах Данії та Швеції. Після цього газогони фактично вивели з експлуатації.
Розслідування диверсії триває вже кілька років. Німецька федеральна прокуратура підозрює у причетності до підриву громадянина України Сергія Кузнєцова. Суд залишив його під вартою до початку 2026 року. Водночас Україна офіційно заперечує будь-яку причетність своїх державних структур до цієї операції.
Додатковий контекст
У травні 2025 року Reuters повідомляло, що США та Росія нібито вели перемовини про відновлення постачання російського газу до Європи. Тоді ж агентство писало, що адміністрація Дональда Трампа розглядала можливу роль Вашингтона як посередника в енергетичному врегулюванні.
Окремо зазначається, що Єврокомісія планує до кінця 2025 року заборонити нові угоди щодо російського газу, а повністю згорнути чинні контракти — до 2027 року. Проти такого підходу виступають Угорщина та Словаччина.
