Рекордний урожай не приніс прибутків російським аграріям
Міністерство сільського господарства Росії знову очікує на високий урожай зерна, однак для виробників це обертається не зростанням доходів, а новими фінансовими труднощами. На ринку склалася ситуація, коли витрати швидко збільшуються, а ціна продажу, навпаки, просідає.
За даними, які поширює Служба зовнішньої розвідки України, російські аграрії опинилися між собівартістю, що піднімається, і низькими закупівельними цінами. У підсумку склади переповнені, внутрішні запаси зерна наближаються до 25 мільйонів тонн, а прибутковість галузі знижується. Найпомітніше це відчувається на пшениці, яка дешевшає і на внутрішньому ринку, і в експортних продажах.
Ринок тисне на виробників
Ситуацію погіршує одразу кілька чинників. За оцінками розвідки, тонна російської пшениці зараз коштує близько 240 доларів, що приблизно на десять доларів менше, ніж торік. Для зернового бізнесу з невеликою маржею це означає суттєве падіння доходів.
Одночасно зростають витрати на:
- добрива;
- пальне;
- логістику;
- обслуговування техніки.
У результаті навіть збільшення врожаю не дає очікуваного фінансового ефекту. Навпаки, більший обсяг зерна на ринку посилює конкуренцію між експортерами та ще більше тисне на ціни.
Держава намагається втрутитися
Москва вже вдалася до регулювання експорту. Квоту на вивезення зерна у 2026 році спочатку встановили на рівні 20 мільйонів тонн, а згодом підвищили ще на п’ять мільйонів. Проте це не вирішує проблеми для виробників, адже традиційні покупці скорочують закупівлі.
Окремим фактором став і зміцнений рубль. У валютному вимірі російське зерно стало менш вигідним для іноземних покупців, що додатково ускладнює експорт.
Внутрішні ризики для агросектору
Через погодні аномалії частина центральних, поволзьких і південних регіонів Росії відстає від графіків посівної. Якщо затримки збережуться, підсумкові показники можуть відрізнятися від планів профільного міністерства.
Крім того, розвідка пов’язує ситуацію в агросекторі з ширшими економічними проблемами в Росії: зростанням податків, санкційним тиском, логістичними труднощами та кадровим дефіцитом. Це створює додаткові ризики для галузі, яка формально демонструє рекордні обсяги збору, але фактично працює в умовах падіння рентабельності.
