Росія озвучує погрози, але технічних можливостей для удару по київських бункерах бракує
Які об’єкти називають цілями
Українська розвідка отримала документи, у яких російська сторона позначає підземні об’єкти в районі Урядового кварталу Києва як можливі цілі для ракетно-дронових ударів. Йдеться про так звані «центри ухвалення рішень», серед яких — будівлі органів центральної влади та військові пункти управління.
У матеріалах згадуються захищені приміщення в центрі столиці, розташовані на глибині понад 95 метрів. Один із таких об’єктів, за наявними даними, міститься безпосередньо під Урядовим кварталом. Саме цю інформацію й аналізують фахівці, оцінюючи, чи може Росія реально вразити такі споруди на практиці.
Чому звичайні боєприпаси не підходять
Порівняння з найпотужнішими наявними засобами показує, що навіть найсильніші конвенційні бомби у світі не розраховані на таку глибину. Американська GBU-57 Massive Ordnance Penetrator, яку вважають найпотужнішою протибункерною авіабомбою, здатна проникати приблизно на 60 метрів ґрунту за сприятливих умов.
Навіть у США ця зброя застосовується лише зі стратегічного бомбардувальника B-2, якого в Росії немає. Для об’єктів на глибині 95 метрів це означає, що стандартні засоби ураження не забезпечують потрібного ефекту. Досвід інших країн також свідчить, що подібні боєприпаси частіше спричиняють руйнування входів, а не самого підземного комплексу.
Що є в арсеналі Росії
Найпотужніші відомі російські боєголовки до двох типів ракет — 9М723 комплексу «Іскандер» і Х-47М2 «Кинджал». Обидві побудовані на основі авіабомби БетАБ-500У, яка може пробивати лише 3–5 метрів ґрунту. Це у десятки разів менше, ніж потрібно для ураження глибоких укриттів у Києві.
Окремо наголошується, що навіть підземні станції київського метро глибокого та середнього залягання недосяжні для таких боєприпасів. Тож люди, які спускаються туди під час тривоги, фактично перебувають під захистом, який відповідає наявним загрозам значно краще, ніж російський арсенал — своїм можливостям.
