Шредер знову в центрі уваги через можливу роль у переговорах
Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер знову опинився в інформаційному полі через заяву Володимира Путіна про можливого європейського посередника в переговорах щодо війни в Україні. Російський президент дав зрозуміти, що бачить Шредера як одну з фігур, здатних долучитися до такого процесу. Ідеться про політика, чия тривала дружба з Путіним давно викликає суперечки в Німеччині.
Довгі зв’язки з Москвою
Шредер очолював уряд Німеччини у 1998–2005 роках, а його контакти з Росією після відставки лише посилили увагу до нього. Саме він підтримував проєкти, які поглиблювали енергетичну співпрацю між Берліном і Москвою, зокрема будівництво газопроводу «Північний потік». Пізніше політик також долучився до структур, пов’язаних із російськими енергетичними компаніями.
Критика в Німеччині
Після початку повномасштабної війни в Україні Шредера різко критикували за зв’язки з Росією та небажання дистанціюватися від Кремля. У Німеччині йому закидали, що він надто близький до російського керівництва, попри агресію проти України. Серед найбільш гучних рішень було позбавлення його частини прав і привілеїв, які зазвичай надають колишнім урядовцям.
Серед претензій до Шредера були такі:
- робота в структурах російського енергетичного сектору;
- публічна підтримка окремих кремлівських ініціатив;
- небажання розривати стосунки з Путіним.
Спроба говорити про переговори
У 2022 році Шредер відвідав Москву для зустрічі з Путіним і обговорював можливість домовленостей щодо України. Цей візит викликав різку реакцію в Києві, де його розцінили як неприйнятний. Згодом він пояснював, що давні особисті зв’язки з російським лідером можуть бути корисними для пошуку політичного рішення, хоча сам відмежовувався від звинувачень у підтримці війни.
Погляди Шредера сьогодні
У публічних заявах колишній канцлер наголошує, що не вважає Росію вічним ворогом Німеччини, але й не заперечує сам факт російського вторгнення в Україну. Водночас він закликає до переговорів і виступає проти повної ізоляції Москви. Саме ця позиція й робить його фігуру настільки суперечливою: для одних він — можливий канал зв’язку, для інших — символ надто тісних відносин із Кремлем.