Словаччина нарощує військову підтримку України
Брюссельський контекст і позиція Братислави
Словаччина планує збільшити постачання боєприпасів Україні, зберігаючи водночас статус одного з помітних виробників снарядів у межах НАТО. У Братиславі наголошують, що комерційні поставки озброєнь Києву й надалі зростатимуть, а оборонна промисловість країни вже працює на підвищених обертах.
Президент Словаччини Петер Пеллегріні заявив, що держава перетворилася на одного з найбільших виробників боєприпасів у НАТО. За його словами, це дає змогу не лише підтримувати Україну, а й розвивати власну військово-промислову базу, яка нині формує майже 3% ВВП країни.
Виробництво і нові пакети допомоги
Окрім боєприпасів, Словаччина розвиває виробництво дронів-перехоплювачів у співпраці з місцевими авіаремонтними підприємствами. Також країна продовжує надсилати Україні нові пакети допомоги, до яких входять:
- засоби розмінування;
- інженерне обладнання;
- інші елементи, пов’язані з підтримкою оборонного сектору.
Пеллегріні окремо звернув увагу на те, що в НАТО загалом відчувається нестача виробничих потужностей. Навіть за наявності фінансування швидко розгорнути нові лінії випуску озброєнь непросто, тож нинішні можливості словацької промисловості мають для союзників вагоме значення.
Дискусія навколо оборонних витрат
Попри заяви уряду про зупинку підтримки України з державних запасів, приватний оборонний сектор Словаччини показав рекордне зростання. У 2024 році експорт озброєнь із країни сягнув 1,15 млрд євро, що вдвічі більше за показник попереднього року та майже удесятеро перевищує довоєнний рівень.
Міністр оборони Роберт Калиняк підкреслив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ Словаччина збільшила виробництво артилерійських боєприпасів у 15 разів. Водночас країна включила до оборонних витрат будівництво двох цивільних лікарень, аби наблизитися до мінімального порогу НАТО.
Порогові зобов’язання НАТО
Колишній посол Словаччини в НАТО Томаш Валашек пояснив, що без урахування цих об’єктів Братислава зупинилася б на рівні 1,74% ВВП, а не заявлених 2%. Водночас офіційно в країні визнають, що лікарні мають секретний оборонний статус і в разі війни чи надзвичайної ситуації можуть мати стратегічне значення.
На цьому тлі нагадують і про давнє рішення Альянсу: мінімальний рівень оборонних видатків у 2% ВВП затвердили ще 12 років тому після анексії Криму Росією.
