BREAKING
Актуальні новини України і світу. Економіка, політика, спорт, здоров'є та інше · Актуальні новини України і світу. Економіка, політика, спорт, здоров'є та інше ·
Світ · 9 Травня, 2026

The Economist: Путін втрачає контроль над Росією

The Economist: у Росії послаблюється особистий контроль Путіна Еліти дедалі менше говорять мовою «спільної справи» За оцінкою The Economist, Володимир Путін втрачає керованість системою, яку…

The Economist: Путін втрачає контроль над Росією

The Economist: у Росії послаблюється особистий контроль Путіна

Еліти дедалі менше говорять мовою «спільної справи»

За оцінкою The Economist, Володимир Путін втрачає керованість системою, яку сам вибудовував роками. Якщо раніше російська влада трималася на поєднанні інтересів бізнесу, чиновників і силового блоку, то тепер ця конструкція помітно розхитується. У центрі змін — не стільки падіння рейтингу, скільки зсув у самій політичній мові російських еліт.

Аналітики вказують, що колишня формула «ми», яка під час війни мала об’єднувати еліти навколо спільної мети, фактично зникла. Натомість дедалі частіше йдеться про особисту історію Путіна, а не про спільний державний проєкт.

Чотири чинники, які підточують систему

The Economist називає чотири основні причини послаблення кремлівської моделі.

  • Висока ціна війни: російське суспільство дедалі сильніше відчуває інфляцію, податковий тиск і руйнування інфраструктури.
  • Дефіцит правил: за останні роки відбувся масштабний перерозподіл власності, а правова система ще більше втратила самостійність.
  • Геополітична поразка: Росія втратила роль посередника, а її міжнародні важелі істотно ослабли.
  • Криза ідентичності: країна більше не може будувати внутрішню легітимність лише на протиставленні Заходу.

За висновком видання, режим тримається переважно на лояльності та дисципліні, але вже не пропонує суспільству зрозумілого образу майбутнього.

Символи зміни настроїв

Про зміну атмосфери свідчать і публічні сигнали з боку союзників Москви. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко фактично визнав, що інтерес до параду 9 травня в Москві помітно зменшився. Він наголосив, що зараз «видно, хто є хто», маючи на увазі нове розмежування між учасниками кремлівського орбіту.

Минулорічний парад у Москві відвідали представники 27 країн, зокрема лідери Китаю, Сербії, Венесуели, Бразилії, Куби, Вірменії, Єгипту, В’єтнаму та Ефіопії. Проте нинішні оцінки The Economist свідчать: для Кремля головною проблемою стає не лише зовнішній тиск, а й поступова втрата внутрішнього контролю над політичним порядком.

Коментарі · 0